UniTwIn
Університетська інфраструктура для розвитку робочої сили з фокусом на подвійну трансформацію / UniTwIn
Цілі:
UniTwIn має на меті посилити спроможність закладів вищої освіти реагувати на «подвійну трансформацію» — зелену та цифрову — шляхом модернізації їхньої інфраструктури, сервісів і освітніх пропозицій для студентів та осіб, залучених до навчання впродовж життя. Проєкт зосереджується на формуванні інституційних екосистем, які підтримують підвищення та оновлення професійних компетентностей робочої сили, узгоджуючи освітні пропозиції університетів із новими потребами ринку праці у сферах сталого розвитку, цифровізації та інклюзивного зростання.
UniTwIn прагне:
- розвивати та модернізувати центри кар’єрного консультування і навчання в університетах-партнерах для підтримки формування зелених і цифрових навичок, з особливою увагою до українських закладів вищої освіти в умовах кризи та відбудови;
- розробляти спільні навчальні модулі, мікрокваліфікації (micro-credentials) та гнучкі освітні траєкторії, що інтегрують компетентності зеленої трансформації (енергоефективність, циркулярна економіка) та цифрової трансформації (робота з даними, автоматизація, онлайн-співпраця);
- вибудовувати сталі мережі між університетами ЄС та України для обміну знаннями, розвитку персоналу та спільного створення освітніх ресурсів і сервісів, орієнтованих на розвиток трудового потенціалу.
DG / Agency: EACEA – Erasmus+ Capacity Building in Higher Education (CBHE)
Key Action: ERASMUS-EDU-2025-CBHE (Capacity Building in Higher Education, KA2)
Reference: 101236638
Координатор Університет Лісабону (Португалія)
Партнери консорціуму:
- Сумський національний аграрний університет (Україна)
- Національний університет «Львівська політехніка» (Україна)
- Королівський технологічний інститут KTH (Швеція)
- Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця (Україна)
- Університет Алькала (UAH) (Іспанія)
- Луцький національний технічний університет (Україна)
- Державний торговельно-економічний університет (Україна)
Website: https://unitwin.lpnu.ua
Проекти DAAD
Починаючи з 2020 року, Сумський НАУ є одним із виконавців проекту «Діджиталізація вищих навчальних закладів України», що має на меті розвиток цифрових навичок, підвищення ефективності освітніх інституцій та їх підготовку до викликів майбутнього.
Команда кафедри входить до виконавців проектів DAAD, зокрема:
Проект DAAD 57650509 Ukraine digital: Забезпечення успішності навчання в умовах кризи (2022);
Проект DAAD 57514792 «Цифрова модернізація викладання в українських аграрних університетах» (фаза 1) 2021/2022;
Проект DAAD «Цифрова модернізація викладання в українських аграрних університетах» (2 фаза, 2022/2023).
До проекту долучилася потужна команда 5 українських аграрних університетів, серед яких Сумський національний аграрний університет, і 17 аграрних коледжів з різних куточків України та університет прикладних наук Ансбаху (Німеччина) і Університетський коледж Writtle (Велика Британія). Керівник проекту віцепрезидент університету прикладних наук Вайєнштефан-Тріздорф (HSWT) проф. Ральф Шлаудерер. В рамках даного партнерства розроблено навчальні он-лайн курси із застосуванням інноваційних діджитальних інструментів, організація серії тренінгів з сучасних інтерактивних методів навчання та опанування програмного продукту Camthasia, який допомагає професійно створювати відео-контент, а також проведення на базі HSWT міжнародної літньої школи, куди були запрошені як викладачі, так і студенти аграрних університетів і коледжів. Результатом участі в серії проектів DAAD стало формування міжуніверситетської діджитальної спільноти для обміну досвідом, ідеями та спільних заходів; проведення серії навчальних тренінгів для викладачів СНАУ щодо використанню інтерактивних інструментів та додатків; розробка навчальних онлайн матеріалів, як коротких відео та і MOOC курсів; організація спільних заходів для навчання студентів та викладачів цифровим методам навчання.



Спільний проект СНАУ та ЄБРР «Удосконалення професійних навичок в галузі м’ясопереробки України» (2018-2020 pp. Світова продовольча організація та Європейський банк реконструкції та розвитку) http://ebrr.snau.edu.ua/ua/

Проект HALO TRUST
Сумський національний аграрний університет (СНАУ) та міжнародна організація The HALO Trust уклали договір про науково-технічне співробітництво спрямоване на відновлення ґрунтів на територіях, що постраждали від бойових дій.
Відповідно до підписаного договору, СНАУ буде відповідати за проведення широкого аналізу ґрунтів, які відібрані на територіях, що постраждали від бойових дій. На основі отриманих результатів університет надаватиме рекомендації щодо подальшої ремедіації та відновлення цих територій. Всі роботи проводитимуться на базі центру колективного користування науковим обладнанням з новітніх агротехнологій «Лабораторія екологічного землеробства та природокористування».
Україна є ключовим гравцем у світовій продовольчій системі, виробляючи та експортуючи критично важливу сільськогосподарську продукцію, таку як зерно, соняшникова олія, ріпак, кукурудза та ячмінь. Її стратегічне географічне розташування та родючі чорноземи дозволяють їй забезпечувати значну частку світових потреб у продовольстві, що робить її життєво важливим партнером для багатьох країн. Маючи 30% світових чорноземів, Україна відіграє вирішальну роль у світовому сільському господарстві. За даними ФАО, приблизно 400 мільйонів людей у світі залежать від експорту українського продовольства. До повномасштабної війни Україна входила до п’ятірки найбільших світових експортерів зерна, експортуючи 75% своєї сільськогосподарської продукції, тоді як внутрішнє споживання становило лише 20–25%. Україна забезпечила 10% світового експорту пшениці, понад 14% експорту кукурудзи та понад 47% експорту соняшникової олії. Основними імпортерами українського зерна були Китай, Єгипет, Індонезія, Іспанія та Нідерланди, при цьому ЄС був ключовим покупцем соняшникової олії.
Деградація родючих ґрунтів України — це не лише національна проблема, вона має значні
глобальні наслідки.
Військова агресія, яка призвела до покинутих або окупованих територій та замінованих полів, суттєво вплинула на сільськогосподарське виробництво, що призвело до помітного скорочення загального врожаю основних сільськогосподарських культур. Порівняльний аналіз виробництва зерна та олійних культур в Україні у 2021 та 2023 роках показує, що більшість сільськогосподарських культур зазнали суттєвого зниження врожайності, при цьому загальний врожай зернових та бобових культур скоротився на 30,2%. Це включає зменшення врожаю пшениці (-32,6%), ячменю (-41,6%) та кукурудзи (- 25,9%). Окрім внутрішніх проблем, блокада портів та руйнування інфраструктури створили значні ризики для країн, які залежать від українського експорту, особливо в Африці, на Близькому Сході та в Азії, де українське зерно є життєвоважливим джерелом продуктів харчування, що призвело до зростання цін на продукти харчування на світових ринках. У 2023 році загальний експорт зернових та олійних культур з України досяг 57,5 мільйона тон, що менше, ніж 62 мільйони тон у 2021 році. Зі затягуванням війни продовольча криза посилюється, підвищуючи ціни на продукти харчування та енергоносії, а також сприяючи нестабільності в усьому світі.
Окрім територій, окупованих або покинутих через інтенсивні обстріли, 139 тис. км², третина території України зараз замінована. Це еквівалентно розміру середньої європейської країни. Слід зазначити, що бездіяльність одного гектара щорічно залишає 50 людей без хліба в Китаї, Пакистані, Індії, Бангладеш тощо. Маючи до 4–5 мін на квадратний метр у деяких районах, Україна наразі є найбільш замінованою країною у світі, випереджаючи Афганістан та Сирію.
За даними Міністерства економіки, у 2023-2024 роках Україні за значної міжнародної підтримки вдалося розмінувати близько 37 тис. кв. км сільськогосподарських угідь, на яких можна вирощувати 2 млн тон зерна. Цей результат демонструє потенціал для подальшого розвитку сільського господарства на територіях, очищених від вибухових пристроїв. Розмінування територій в Україні є вирішальним кроком у забезпеченні безпеки та забезпеченні можливості відновлення сільськогосподарської діяльності.
Подальше видалення мін та відновлення сільськогосподарських угідь відіграватиме життєво важливу роль у сприянні економічному зростанню та покращенні добробуту населення в постраждалих регіонах. Однак без проведення досліджень ґрунту, особливо на постраждалих територіях, існують ризики, які можуть вплинути на здоров’я людини через продукти харчування. Забруднення ґрунту може бути прихованою небезпекою. Якщо потенційні зони впливу боєприпасів не будуть вчасно виявлені та зафіксовані, шкідливі речовини можуть потрапити в зерно та отруїти врожай. А це вже пряма загроза продовольчій безпеці та експортним можливостям. Це може серйозно підірвати репутацію України як експортера агропродовольчої продукції. Чим довше триває російсько-український конфлікт, тим більшу нестабільність щодо поставок продовольства він може принести всьому світу. Торговці сільськогосподарськими товарами вже стурбовані продовольчою безпекою та токсичністю сільськогосподарської продукції з України.
Вкрай важливо розвинути міжнародний потенціал для досліджень, картографування, моніторингу та управління екологічними ризиками, пов’язаними з сільськогосподарськими угіддями в Україні, які критично постраждали від війни. Дослідження дозволяють оцінити стан земель, виявити токсичні речовини, такі як важкі метали, та запобігти їх потраплянню в рослини та продукцію. Картографування зібраних даних робить результати доступними як для нашого уряду, так і для світової спільноти експертів, які можуть зробити свій внесок у відновлення українських земель. Регулярний моніторинг ґрунтів є життєво важливим для раннього виявлення нових ризиків, що виникають внаслідок змін навколишнього середовища або землекористування. Моніторинг відновлення уражених ґрунтів дозволяє відстежувати прогрес та коригувати заходи з відновлення, забезпечуючи стабільне виробництво безпечної сільськогосподарської продукції. Ці чотири компоненти є основоположними для забезпечення безпеки продукції, сприяння сталому розвитку сільського господарства та захисту здоров’я споживачів. Дослідження ґрунту після розмінування є інвестицією в майбутнє українського сільського господарства, не лише відновлюючи родючість ґрунту, але й гарантуючи безпечне та стале сільське господарство для майбутніх поколінь.
У цій науково-прикладній роботі представлені результати дослідження, проведеного Сумським національним аграрним університетом у співпраці з The HALO Trust, в якому проаналізовано 3 000 зразків ґрунту, взяті з конкретних сільськогосподарських районів, зокрема зон розмінування в Харківській, Миколаївській та Київській областях. Основною метою дослідження була оцінка впливу військових дій на стан ґрунту з особливим акцентом на наявність важких металів у ґрунтах.
Академічна мобільність викладачів
- the DAAD Project Nr. 57649162 „Support of the digitalization of Ukrainian agricultural universities (2)“.
The Workshop «The use of innovative interactive online modules in teaching» at the Vinnytsia National Agrarian University of Ukraine
24 – 26 May, 2023. (сертифікат –Ahadzhanova Svitlana DAAD) – доценти Агаджанова С.В., Руденко Ю.О.


2. Sumy International School of Henan University of Science and Technology, 2024-2026yy. – доценти Агаджанова С.В., В’юненко О.Б., професор Руденко Ю.О.,



